«Про засоби зв’язку»

Відвідини музею зв’язку були дуже навіть заплановані. Але, не зважаючи на його розміщення в самому живому центрі Копенгагена, по вулиці  Købmagergade, нам не щастило туди потрапити майже рік часу. Насправді, музей перевершив усі сподівання!

Декілька поверхів захоплюючої історичної експозиції. Найстаріші експонати відносяться до XVI століття, продемонстрована широка колекція предметів зв’язку в хронологічній послідовності їх виникнення, від найперших до абсолютно сучасних телефонів кінця ХХ століття! За допомогою майстерно виконаних макетів проілюстровані сценки з життя працівників пошти, процес ремонту ліній зв’язку, схеми, документація, присутня колекція поштових карет і навіть справжній поштовий човен!

Найцікавішим виявилося знайомство з першими машинеріями зв’язку, які вже давно вийшли з ужитку. Більшість експонатів можна не лише помацати, але й спробувати в дії, натиснути всі кнопочки і навіть «зателефонувати» другові, який знаходиться в 5 метрах у тому ж приміщенні, за допомогою старого комутатора.

Люди, які в минулому вистукували текстові повідомлення азбукою Морзе, очевидно, були дуже недурні, бо вивчити цей механізм до абсолютної машинальності, напевно, було завданням досить важко підйомним. Як і дивакуватий для нас сьогодні спосіб сигналізування за допомогою особливих карток-прапорців на високій щоглі, що зображає алфавіт .. Та що й казати, нинішнім дітям швидше всього буде незрозуміло призначення і функціональність нашого рідного дискового телефону, верхи на якому проводили дитинство щасливчики, у яких він взагалі був у кінці 80-х років! Скажімо, в моїй родині телефон з’явився, коли я вже почала ходити в середні класи школи. Дисковий, звичайно ж!

Ви тільки подумайте, якихось два десятки років тому не можна було писати один одному тонни моментальних повідомлень, розмовляти і при цьому бачити в живу співрозмовника, замовляти квитки і бронювати готелі, сидячи на своєму рідному дивані, при цьому переглядаючи всю можливу інформацію про місце призначення , моментально отримувати детальні карти місцевості, документально відзняті, а не приблизно промальовані, супроводжені відеорядом та відгуками живих людей, які ходили в тій місцевості лишень кілька годин тому!

Я досі дивуюся, як люди раніше могли планувати свої подорожі, якщо інформація в її нинішньому вигляді і обсязі не була доступною? Що могло надихнути людину на поїздку в далекі краї, коли не було впевненості в тому, що там цікаво, безпечно, що є шанс дістатися до місця призначення і там якийсь час існувати? Адже практично нічого не можна було дізнатися і передбачити. Напевно, мандрівники розпитували знайомих і перегортали гори довідників з переліками готелів і транспортних рішень. Коли такі вже були. А як же раніше?

Одна справа, коли потрібно було передати важливе повідомлення на велику відстань – надсилався поштовий голуб або гонець на коні. Відповідь на таке послання могла очікуватися кілька місяців, якщо не років. А от як відбувалося з подорожами? Доводилося, напевно, довіряти людям – радникам і провідникам, які могли вказати дорогу або самі супроводжувати Вас. При повній відсутності реклами заїжджих дворів для ночівлі та харчування доводилося в певній мірі покладатися на власний талан та поради незнайомих людей, а також – на свою фізичну силу і кмітливість.

Цікаво спостерігати, коли люди сьогодні нарікають на повільний інтернет або незручно розроблений сайт, коли починають стогнати і впадати в істерику при найменшому запізненні літака, який за кілька годин перенесе їх у іншу півкулю через гори і моря. Чи це лише питання звички до комфорту? Або все ж це – внутрішній негативізм до світу і не задоволення будь-якими благами просто через примхливість натури, якій все мало і все не те? ..

У минулі епохи не було необхідності у механічних засобах зв’язку. Люди могли розвинути в собі здатності бачити, чути і діяти на відстані, як і пересуватися у просторі у своєму тонкому або грубому тілі. Зараз деякі подібні речі також доступні. Але от невдача.. Це ж потрібно розвивати себе, щиро поклонятися вчителям, які могли передати подібного роду знання, вивчати тонкі науки, накопичувати благочестя і очищати свідомість.

Ми стали зараз занадто ніжними і ледачими для такого. Коли сили чистоти і аскез пішли геть із суспільства на зорі нашої епохи, воно повільно занурилося в пітьму невігластва, ми стали полохливими і не захищеними. І хоча з розвитком вкраплення Золотої епохи, що почалося близько 500 років тому, людство зробило стрибок в науково-технічному прогресі й винайшло масу штучних замінників наших особистих давно втрачених можливостей, ми самі досі такі ж полохливі і безпорадні, коли позбавляємося їх.

До слова, існують древні пророцтва про «другу голову» мудреців майбутнього (чи то пак комп’ютер) про механічні засоби зв’язку і переміщення, записані в той час, коли їх ще було навіть неможливо уявити. От пророцтво про другу голову ще в середині ХХ століття являлося незрозумілим вченим, які розбирали давні манускрипти, а сьогодні це майже очевидно навіть дітям.

У людей сучасності є проблеми не те що в розвитку надможливостей, а навіть у логічному з’єднанні очевидних речей в повсякденному житті. Ми багато в чому покладаємося на мінливі не авторитетні джерела інформації, тому нас так легко обдурити і направити певним шляхом. Адже ми не вміємо чути нашу інтуїцію, навіть коли вона верещить, ми не розбираємо голос власного розуму посеред базарного шуму натовпу.

Дорогі мої, намагайтеся пам’ятати історію нашої цивілізації. Цього достатньо, аби бути більш усвідомленими і менше капризними там, де це не доречно.

Якщо пам’ятати нічого, то дуже важливо знайти своє втрачене коріння, щоб міцно стояти на землі, не боячись дощів і вітрів долі. Історія людства насправді значно ширша, ніж ми звикли думати, в ній уже містяться всі необхідні уроки для нашого зростання і протистояння деградації. Не втрачайте шансів зрозуміти наше минуле, навіть  наймізерніших. При нинішній повсюдній «науковій» брехні важко розібратися в цінностях, але потрібно це робити для себе і для цілого суспільства!
Хочете чимось допомогти суспільству, природі, всесвіту – постарайтеся для початку зрозуміти себе, і Ви одразу станете проактивними і впливовими, Ви здобуде силу діяти і правильні методи для цього!