Якось боляче мені за наших милих леді.. Не шкодують себе. Безумовно, ми живемо зараз в такий страшний час тотального невігластва, в саму темну і слизьку з епох. По світу розлізлася енергія руйнування і зла, запакована в красиві яскраві коробочки із дзвінкими слоганами на них, прекрасно замінюючи глибокі відносини на бажання, які в основному збуваються якось не так, бо у сусідки завжди краще, а хочеться так, щоб усіх вразити! Жадібність наша не має зараз меж. Її не можна задовольнити, бо вона надто матеріальна, а як відомо, будь-яка матерія завжди тільки розпадається з плином часу і змушує бажати ще. Звичайно ж, чоловіки деградували, і нікому захищати жінок, забезпечувати їм затишок і спокій.…

Є одне вельми цікаве спостереження, Друзі мої. Це звички людей. Вони бувають діаметрально протилежними, що, звичайно ж, залежить від внутрішнього світу людини і його цінностей. У ведах називають три стани буття людини і матерії: благість, пристрасть і невігластво. Ці стани називаються гунами матеріальної природи, що в перекладі з санскриту означає “мотузки”, тобто, спосіб життя, настрій або якість, властива об’єкту, яка обумовлює його матеріальне існування. Тобто, кожна людина пов’язана цими мотузками з матерією, тільки ніби в різних настроях. Описується також четвертий стан – ніргуна, тобто відсутність цього зв’язку, коли людина повністю виходить з-під влади матеріальних уявлень і не підвладна гунам. Ми знаємо цей стан ще під назвою трансцендентності. Гуни обумовлюють наші…