Колись давно, на початку мого духовного шляху, я почула чудову історію від одного із Вчителів. Вона неймовірно ілюстративна і підбадьорююча, Друзі мої! Особисто на мене ця історія справила незабутнє враження і допомогла знайти рішучість для яктивного життя. Це як подивитися в чисте дзеркало і ясно побачити власний образ, до того прихований  під шаром пилу на всіх дзеркалах. Хочу привести текст від автора, думаю, так виклад буде найбільш повним. Задумайтеся, мої дорогі, а чи не живете Ви самі у подібному кущі?.. Отже, історія! Один чоловік, селянин, ішов увечері додому, по дорозі заглянув до корчми, трошки випив, потім ще трошки випив, і чуть втратив координацію, захмелів. І по дорозі додому через те,…

О, яким солодким є процес навчання, коли людина бачить велику цінність для себе у предметі свого інтересу! Коли ми пристрасно хочемо щось осягнути, то не шкодуємо сил і кидаємося на будь-яку інформацію, здатну нам допомогти. І в результаті ми так пишаємося власними досягненнями, коли отримуємо плоди своєї праці. І бажаємо шани від оточуючих. Аякже, ми ж тепер такі великі! А ще ми відразу кидаємося повчати інших, нести благо в їх житя, іноді не турбуючись про їхню згоду на отримання цього самого блага. Такою є позиція неофіта – мудреця-початківця , який, можливо, не до кінця сам ще розібрався в житті, але вже встиг отримати перші солодкі фрукти з дерева пізнання. Якщо…